ЗАТВЕРДЖУЮ:

РОБОЧА ПРОГРАМА

1. Стан вивчення завдання з урахуванням аналізу останніх досягнень науки і техніки в Україні та за її межами.

Біологічна роль життєво необхідних мікроелементів зараз добре відома і не викликає сумніву [9]. Одним з найважливіших елементів в організмі людини і тварин є цинк, який справедливо називають елементом розмноження, оскільки він у дуже великій кількості виявлений у сперматозоїдах, простаті, гіпофізі та підшлунковій залозі людини і тварин, у його присутності проходять процеси запліднення, початкові стадії росту ембріону. Оскільки цинк входить до складу більш, ніж 200 металоферментів, то стає очевидним, що він впливає на ріст і ділення клітин, стан шкіри, оперення, остеогенез, заживання ран, відтворну функцію, імунну систему, клітинне дихання, розвиток мозку і поведінку та ін. Недостача цинку викликає зупинку росту, атрофію сім’яників, зниження яйценосності, порушення утворення шкаралупи яйця [1, 6]. Натуральні корми звичайно містять достатню кількість міді, однак, враховуючи складні взаємозв’язки міді з другими компонентами раціону, не слід виключати можливість вторинної недостатності цього елементу [6]. Існуючі норми добавок макро- і мікроелементів передбачають гарантовану добавку міді до раціону птиці у розмірі 2,5 г/т для птиці усіх видів і вікових груп і 5 г/т для перепелів [11, 12].

При недостатку міді розвивається анемія, порушується пігментація оперення, деформуються кінцівки, затримується ріст, з’являються крововиливи. Отруєння і смерть спостерігали при надходженні до організму більше 1 г міді [9]. Мідь, як складова частина металопротеїдів, регулює окислювально-відновлювальні процеси. Входячи до складу гормонів мідь впливає на ріст і розвиток, розмноження, обмін речовин, ріст кісток, підвищує вміст вітаміну В12 та С в печінці, підсилює дію інсуліну та гормонів гіпофізу, які стимулюють розвиток і функцію статевих залоз [15]. Недостача призводить до анемії, порушення оперення, деформації кісток, затримання росту. На обмін міді впливають наднирники, статеві залози і щитовидна залоза [9]. Для птиці марганець більш необхідний, ніж для ссавців. Він активує багато ферментних процесів, сприяє кровотворенню, підвищує якість шкаралупи яєць, покращує стан ембріонів, впливає на дію вітамінів групи В, Е, С і мінеральних речовин – заліза, кальцію, фосфору, покращує функціонування залоз внутрішньої секреції, сприяє збереженню репродуктивної функції. Встановлено, що зі зниженням вмісту марганцю в організмі порушується процес окостеніння [15].

Недостача призводить до зменшення синтезу інсуліну, зниженню або втраті здатності до розмноження, анемії, порушенню процесів кісткоутворення, тобто, захворювання перозисом. У дорослої птиці знижується яйценосність і виводимість курчат [6, 9]. Великі дози Mn2+ у комбікормі (1.75% сухої маси) затримують ріст і викликають втрату так необхідного кальцію з фекаліями, що призводить до виникнення захворювання, близького до рахіту. Існуючі норми добавок макро- і мікроелементів передбачають гарантовану добавку марганцю до раціону птиці у розмірі 60-100 г/т для птиці усіх видів і вікових груп [10]. Марганець добавляють до комбікормів у вигляді солей - марганцю сірчанокислого п’ятиводного (MnSO4*5H2O), марганцю вуглекислого (MnCO3) та марганцю хлористого чотириводного (MnCl2*4H2O). Однак, в останній час почали з’являтися комплексні біопрепарати, наприклад, аспамар, який дозволяє використовувати марганець більш ефективно [2].

В організмі птиці вміст кобальту складає 50-80 мкг/кг живої маси [6]. З них 14% знаходиться в кістках, 43% - в м’язах, решта – в м’яких тканинах. Близько 10% кобальту знаходиться в організмі у вигляді вітаміну В12. Кобальт стимулює еритропоез, покращує використання заліза, активує ряд ферментів, входить до складу вітаміну В12 , сприяє кращому засвоєнню організмом вітамінів А, Е, С, покращує синтез білків, підвищує статеву активність самців. Він має специфічну здатність попереджувати дегенеративні зміни нервової системи, викликані дією алкалоїдів [1]. Активує ряд ферментів – лужну фосфатазу, карбоангідразу, альдолазу та ін. Є багато даних про позитивний вплив оптимальних добавок кобальту на яйценосність курей, гусок, качок [13, 14]. Існуючі норми добавок макро- і мікроелементів передбачають гарантовану добавку кобальту до раціону птиці у розмірі 1 г/т для птиці усіх видів і вікових груп [11, 12]. Кобальт має низьку токсичність. Вона пов’язана з інактивацією тіолових груп [2]. При низькому рівні кобальту в раціоні або його несприятливому співвідношенні з йодом відмічають порушення функції щитовидної залози [8]. При застосуванні добавок сірчанокислого кобальту у годівлі курей заплідненість яєць підвищувалася на 11.8%, виводимість – на 11.9%, яйценосність збільшилася на 21-27% [7]. Інші автори [4] хоч і не отримали великої різниці по заплідненості яєць, але в групах курей, які отримували добавку до основного раціону суміш солей мікроелементів, виводимість яєць була на 6,16% більша, ніж у контролі. Збільшення яйценосності та інкубаційних якостей яєць відмічали також багато інших авторів [3, 4, 10, 13, 16] та ін.

Бесулін [5] встановив, що крім підвищення продуктивності та інкубаційних якостей яєць при підгодівлі індичок сумішшю мікроелементів (цинком, міддю, кобальтом), підвищити відтворні якості можливо також шляхом підгодівлі самців сумішшю мікроелементів, за рахунок чого покращується якість їх сперми.

Таким чином, і короткого огляду літератури достатньо для доказу важливості даних елементів в організмі тварин та птиці. Однак введення вказаних добавок до раціону ще не гарантує їх достатності, так як між ними існують синергістичні та антагоністичні відносини, що особливо важливо на фоні високої концентрації кальцію та співвідношення Са:Р. Адже концентрація кальцію відіграє надзвичайно важливу роль на утриманні в організмі вказаних елементів та їх впливу на фізіолого-біохімічні процеси. Відомо, що великий вміст кальцію призводить до збіднення організму цинком, марганцем і міддю, що в свою чергу знижує засвоєння вітаміну А. Знижують засвоєння міді сірка, молібден, кадмій, в меншій мірі цинк. З другого боку, підвищений вміст міді знижує засвоєння цинку. Антагоністами кобальту є марганець і залізо.

Приведені приклади взаємодії між окремими елементами вказують на необхідність вивчення і встановлення пропорцій між мікроелементами для раціонів з різним вмістом кальцію та фосфору, що призведе до підвищення продуктивності тварин та птиці і продовження терміну їх племінного використання.

2. Програма досліджень

Визначити вплив мікроелементів цинку, міді, марганцю та кобальту на несучість індичок та розробити прийоми продовження терміну їх племінного використання.

Для досягнення поставленої мети плануються дослідження протягом трьох років:

1. 2006 рік - Визначити динаміку вмісту Zn, Cu, Mn i Co в організмі індичок до початку, на фазі становлення і в період насиджування.
2. 2007 рік - Визначити оптимальні фізіологічно обґрунтовані норми добавки мікроелементів в раціон індичок з метою підвищення їх продуктивності, відтворних якостей та послаблення інстинкту насиджування.
3. 2008 рік - Провести виробничу перевірку прийомів послаблення інстинкту насиджування у індичок.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.С. Микроэлементозы человека.- М.: Медицина, 1991.- 496 с.
2. Азимов Д.С., Рыбина Е.В., Азимов С.Г. Эффективность применения различных соединений марганца в рационах кур-несушек //Ефективне птахівництво та тваринництво, 2004.- N1.- С.23-24.
3. Белецкий Е.М. Влияние цинка на воспроизводительные качества индеек: Материалы междунар. науч.-практ. конф./ХЗВИ.-Харьков, 1995.-С.81-82.
4. Берзинь Я.М., Розенбах Я.Я. Влияние солей Со, Mn, Cu на яйценоскость и инкубационные качества кур // Ж. Известия АН Латвийской ССР, 1954.-№ 4.- С.55-60.
5. Бесулин В.И. Факторы, повышающие эффективность искусственного осеменения индеек //Дисс…канд. с.-х. наук, 1968, Аскания-Нова.- 188 с.
6. Георгиевский В.И. Минеральное питание сельскохозяйственной птицы. М., Колос.- 1970.- 327 с.
7. Задерий И.И., Мищенко В.М., Межвинская Э.А. Значение некоторых микроэлементов для плодовитости сельскохозяйственных животных и птиц //Ж. общей биологии, 1954,-Т. 15, №1.- С. 79-83.
8. Ковальский В.В. Геохимическая экология. Очерки.-М.: Наука, 1974.- 299 с.
9. Микулец Ю.И., Цыганов А.Р., Тишенков А.Н., Фисинин В.И., Егоров И.А. Биохимические и физиологические аспекты взаимодействия витаминов и биоэлементов.- Сергиев Пасад, 2002.-191 с.
10. Петрецкий К.С., Мирошникова А.М. Микроэлементы в рационе птиц // Птицеводство, 1960.-№ 9.-С. 24-25.
11. Рекомендації з нормування годівлі сільськогосподарської птиці.- Борки, 1998.-112 с.
12. Рекомендации по нормированию кормления сельскохозяйственной птицы. - Сергиев Пасад, 1992.
13. Узилевская П.Ш. Влияние микроэлементов (меди, кобальта, железа, марганца, цинка) на продуктивность овец и сельскохозяйственной птицы //Тр. НИИЖ Узбекской академии сельскохозяйственных наук, 1959, вып. 4, С. 63.
14. Узилевская П.Ш. Влияние подкормок микроэлементами на продуктивность птицы. //Применение микроэлементов в сельском хозяйстве и медицине. Рига, 1959.- 543 с.
15. Хухрянский В.Г., Цыганенко А.Я., Павленко Н.В. Химия биогенных элементов. Киев "Выща школа".-1990.-207 с.
16. Щербина П.П. Роль кобальта, меди, марганца и цинка в питании сельскохозяйственной птицы и влияние их на ее продуктивность // Сб. работ молодых ученых УНИИП, 1960.-вып. 3.- С. 14-19.