ЗАТВЕРДЖУЮ:заступник директора ІП УААНз наукової роботи _________ к.б.н. Терещенко О.В. “____”__________________2006 р. |
РОБОЧА ПРОГРАМАна 2006 – 2010 роки. з виконання завдання 02.14. “Розробити режим інкубування яєць для нових яєчних та м’ясо-яєчних кросів птиці” на 2006 рік етап 02.14.01 ”Визначити морфо-функціональні особливості ембріонального розвитку м’ясо-яєчних курей” на 2007 рік. 02.14.02 “Розробити стартовий режим для інкубації яєць вітчизняних курей м’ясо-яєчного напрямку продуктивності”. 1. Стан вивчення завдання з урахуванням аналізу останніх досягнень науки і техніки в Україні та за її межами. Останнім часом у засобах масової інформації публікується велика кількість матеріалів з проблем забезпечення України продукцією птахівництва. Підприємства ВНО “Укрптахопром”, інкубаторні станції, фермерські господасртва і населення, де виробляється близько 50% продукції загального обсягу, дотримуються думки про необхідність відновлення вітчизняної бази, оскільки потерпають від нестачі інкубаційних яєць та молодняку птиці для своєї діяльності. Такої ж думки дотримуються провідні науковці з генетики і селекції Інституту птахівництва УААН [30]. Крім цього, за останні роки зріс попит невеликих промислових підприємств, фермерських господарств і особливо населення на курей з комбінованою продуктивністю, які б давали яйця і м’ясо високої якості [30]. Ще з 1998 року в Інституті птахівництва УААН створюється новий крос з подвійною аутосексністю “Слобідський-2А”. Несучість цього гібриду становить 290-300 яєць при добрій пристосованості до умов вирощування в різних регіонах України [11, 29]. Вивід курчат кросу становить 86-88%, життєздатність – 92-95% [19]. Говорячи про нові розробки в галузі селекції та генетики необхідно вказати на той факт, що в Інституті птахівництва створено 4 популяції м’ясо-яєчних курей різного забарвлення з підвищеною живою масою курок – 3,0-3,5 кг, а півнів – 4,0-4,5 кг і несучістю – 190-200 яєць на рік [4, 13]. Ця птиця м’ясо-яєчної популяції створена співробітниками відділу селекції та генетики методом міжпородного цілеспрямованого схрещування місцевих та закордонних порід за спеціально розробленою селекційною програмою [14, 26]. З одного боку, з виведенням нових вітчизняних порід та придбанням закордонних кросів стає очевидною необхідність визначення й уточнення специфіки ембріонального розвитку саме цієї птиці, так як швидкість ступеню розвитку та диференціювання м’ясних та яєчних курей на окремих етапах різна [24]. З другого боку, зміна типу напрямку продуктивності кожного виду птиці від легкого до важкого зазвичай призводить і до подовження інкубаційного періоду. Це обумовлено різницею у перебігу обмінних процесів на окремих етапах ембріогенезу, а у з’язку з цим і темпами депонування й утилізації біляплідних рідин. З переходом на живлення речовинами жовточного мішка пов’язані й зміни режиму охолодження і повітряобміну, що часто не враховується [6]. А так як, вибірка молодняку (особливо курчат) зазвичай відбувається одноразово, то частина пташенят перетримується і зневожується. Це відображається на його масі і збереженості у процесі утримання [5]. Молодняк, що має більш подовжені терміни розвитку, причому, часто маючи у собі цінний для селекції матеріал, не встигає до моменту вибирання досягти кондиційного стану, а частина його ще знаходиться у шкаралупі, і після зачистки партії знищується [28]. Ще у 1966 році Отриган’єв Г.К., зазначав, що у більшості курей-несучок м’ясо-яєчного напрямку ембріональний розвиток затримується, але компенсується на 7-11 добу і знову відстає до кінця інкубації. Вивід молодняку у м’ясних і м’ясо-яєчних курей у порівнянні з яєчними породами подовжується до 5-12 годин [22]. Так, Биховець А.У. та Крок Г.С. (1968, 1969) вивчаючи питання інкубування яєць курей м’ясних ліний прийшли до висновку, що зародки, котрі розвивалися при підвищеній температурі помітно виперджали тих, які розвивалися при термпературі 37,5С про це свідчили більша величина зародкового диска, первинної смужки, закладання нейродермальних зачатків. У зародків дослідної групи (1-3 доба – 38,3°С) протягом перших 24-х годин інкубації виявляли початок сегментації мезодерми, в окремих випадках налічувалось по 4-и пари сегментів (в контролі сегментація відсутня). Через 48-м годин – у зародків дослідної групи – по 20 пар сомітів, помітна диференціація нейробластів мозкових пухирів і очних бокалів (контроль- 18 пар сомітів). Тобто, підвищення температури в перші 3-4 доби до 38,2° С виявляє стимулюючу дію на ембріонів курей - прискорює гістогенез первинних ембріональних зачатків провізорних органів [2, 3]. Це пояснюється тим, що у період розмноження і росту бластодермальних клітин (починаючи зі стадії гаструли) живлення і дихання зародка внутрішньоклітинні. При цьому легкозасвоювані низькомолекулярні речовини надходять із білка у жовток, а звідти безпосередньо в бластодерму. Чим швидше розіграваються яйця від поверхні шкаралупи до центру жовтка, тим краще живлення і дихання зародка, а відповідно його ріст і розмноження клітин. У зв’язку з цим режим стартового розігрівання яйця до утворення кровоносної системи є основоположним фактором, що забезпечує добрий ріст і розвиток зародка [7]. Необхідно вказати і на те, що при зниженні транспорту ліпідів жовточного мішка у зародок знижуется виводимість яєць і вивід молодняка. А на ефективність використання ембріоном жовтка впливає режим інкубування [15]. Тому, застосування стартового розігріву позитивно відображалось на використанні зародками поживних речовин жовтка. На 15-ту добу інкубації гусячих яєць відносна маса жовточних мішків зародків дослідних груп була на 5,1 і 7,2% вище за контроль, що пояснюється більш інтенсивною дифузією рідини з білка у жовток [16]. Такої ж думки дотримувались і Дуюнова А.О. і Бондаренко В.В. (1996) при проведенні дослідів щодо передінкубаційного прогрівання (температура 40 С протягом години) яєць індиків. При аналізі данних з морфометрії бластодисків встановлено, що діаметр бластодерми у досліді на 24 години становив 7х5 мм, у контролі – 6х5 мм. Довжина зародка через 24 години інкубації в досліді становила 2,6-5,0 мм, а в контролі – 2,0-3,0 мм; кількість пар сомітів – 3-4 та 2-3, відповідно; діаметр бластодерми – 35,0 і 40,0 мм. На 48-му годину діаметр судинного поля у дослідних яйцях дорівнював 24,0-25,0 мм, в контролі – 19,0-23,0 мм [8, 9]. Крім того, для стимуляції ембріонального розвитку і підвищення життєздатності вищезазначені дослідники проводили додаткове охолодження яєць індиків. При охолодженні яєць у момент переходу зародків від аллантоїсного типу дихання до легеневого посилюється газообмін, що оберігає ембріон від асфіксії та стимулює процеси обміну речовин. У дослідженнях встановлено, що при охолодженні яєць на 23-тю добу протягом двох годин виводимість у середньому по двох повторностях складала 80,2%, що на 10,7% вище, ніж у контролі. При аналізі відходів інкубації встановлено, що “задохликів” було вдвічі менше у дослідній групі, ніж у контролі [9]. З огляду на викладені факти, видно, що для створення оптимальних умов для розвитку зародків існує декілька прийомів, які доцільно використовувати при розробці і вдосконаленні температурно-вологісних режимів інкубування. Враховуючи все вище зазначене та той факт, що, по-перше: ІП УААН є селекційним центром щодо створення нових та вдосконаленню існуючих ліній, кросів та популяцій сільськогосподарської птиці, і в планах відділу селекції і генетики запланована розробка та впровадження в практику птахівництва нової “Бірківської м’ясо-яєчної популяції” курей та яєчного кросу “Слобожанський-2А”. По-друге: при створенні та наданні офіційного статусу кросу, популяції чи лінії сільськогосподарської птиці необхідне надання супровідної документації, яка б зазначала ветеринарно-санітарні заходи, технологічні параметри утримання, годівельні нормативи, а також температурно-вологісні режими інкубування, пристосовані та розроблені саме для цієї птиці. А також, спираючись на той факт, що нова або вдосконалена селекційна одиниця має свої морфо-функціональні особливості перенатального розвитку, стає очивидним факт розробки та корегування режимів інкубування для нових (“Бірківська м’ясо-яєчна популяція) і вдосконалених (“Слобожанський-2А”) кросів курей. Тобто розробка температурно-вологісних режимів інкубації, пристосованих саме для цієї птиці, що у подальшому, при їх застосуванні, дасть можливість підвищити виводимість яєць у середньому на 1,0-1,5%, покращити якість виведеного молодняка та отримати при цьому доволі значний економічний ефект. 2. Програма досліджень Мета на 2006-2010 роки. Розробка температурно-вологісних режимів інкубування яєць нових яєчних та м’ясо-яєчних кросів с.-г. птиці, що дасть змогу підвищити виводимість яєць на 1,0-1,5% та покращити якість виведеного молодняку. Для досягнення поставленої мети дослідження будуть розділені на слідуючі етапи:
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
|